Під'їзд-Версаль у Києві: майстер не полишає мрії завершити роботу
У столичній багатоповерхівці на вулиці Райдужній, 11-А звичайний під’їзд давно став місцевою туристичною родзинкою. Його власноруч перетворив на розкішний інтер’єр пенсіонер Володимир Чайка, який уже два десятиліття прикрашає будинок ліпниною, дзеркалами, картинами та декоративними елементами.
Про це пише ТСН.
Від сходової клітки до «Версаля»
Нині у єдиному стилі оформлені сьомий, шостий та частина п’ятого поверхів. Навіть сміттєпровід майстер замаскував під античну колону, а входи до ліфта оздобив так, щоб вони нагадували двері до палацових покоїв.
За словами Володимира Чайки, спочатку він хотів прикрасити лише сходову клітку біля власної квартири. Згодом сусіди попросили оформити весь поверх, а пізніше — продовжити роботу і на інших поверхах.
Ще у 2023 році майстер планував завершити оздоблення п’ятого поверху та поступово дістатися четвертого. Однак спочатку реалізації задуму завадила пандемія коронавірусу, а потім — повномасштабна війна. Попри це, завершена частина під’їзду й сьогодні приваблює відвідувачів, які приходять подивитися на незвичайний інтер’єр.



Туристи продовжують приїжджати навіть під час війни
Пенсіонер зазначає, що інтерес до його роботи не зник навіть після початку повномасштабного вторгнення. За його словами, люди регулярно приходять до будинку, фотографують інтер’єр, знімають відео, розпитують сусідів про автора проєкту та навіть залишають записки зі словами вдячності.
Майстер пояснює, що головною метою своєї роботи завжди вважав боротьбу із сірістю типових радянських під’їздів. На його думку, навколишній простір може бути красивішим, тому він прагнув змінити хоча б невелику його частину.
Під час повітряних тривог мешканці будинку проходять цим оздобленим під’їздом до укриття.
Натхнення після клінічної смерті
Володимир Чайка розповідає, що у 1997 році пережив клінічну смерть. Саме після цього він відчув бажання залишити після себе щось красиве й корисне для інших людей.

Він не погоджується з думкою, що його роботи виконані у стилі бароко. За словами майстра, це його власний авторський стиль. При цьому багато декоративних елементів він неодноразово переробляв, доки не залишався повністю задоволеним результатом. Саме тому радить іншим не копіювати його роботи, а шукати власний творчий почерк.
Під’їзд став декорацією для зйомок
Незвичайний інтер’єр неодноразово використовували як локацію для зйомок. Тут, зокрема, створювали сцени документального фільму про Григорія Сковороду, а також телевізійної програми, присвяченої Людовику XV.
За словами пенсіонера, саме завдяки популярності під’їзду вдалося привернути увагу до проблем із ліфтами. Після звернення до депутатки Київради та демонстрації відгуків британських журналістів ліфти у будинку замінили, хоча один із під’їздів відмовився від оновлення.



Гості з різних країн
Подивитися на незвичайний під’їзд приїжджали туристи з Фінляндії, Швеції, США, Німеччини та Великої Британії. Господар залюбки спілкується з гостями, розповідає їм про літературу, театр і різні історії з життя Києва.
«Британським журналістам дуже сподобалася історія, яку я їм розповів про випадок у театрі у Києві. Це трапилося ще до революції. Там ставили спектакль, і по сценарію на скелю мав вийти тигр і стрибнути з неї. Але у день прем’єри актор, який виконував роль тигра, захворів. Директор театру вмовив набожного швейцара зіграти тигра. Все, що треба було за сценарієм — вийти у костюмі тигра на сцену і стрибнути вниз. І от настав цей момент: зал, побачивши тигра, завмер, а тигр піднімається на задні лапи, хреститься і стрибає вниз. Британців дуже розсмішив цей випадок», — розповів чоловік.



Головна перешкода — вартість матеріалів
Попри сильне бажання продовжити оздоблення під’їзду, майстер поки що не може повернутися до роботи. Він пояснює, що будівельні матеріали суттєво подорожчали, а для завершення проєкту необхідно придбати сатенгіпс, ґрунтовку, фарби та інші матеріали.
Крім того, значна частина сімейного бюджету нині витрачається на лікування, адже і сам Володимир Чайка, і його дружина мають проблеми зі здоров’ям. Водночас пенсіонер не полишає надії, що після покращення самопочуття зможе повернутися до роботи й завершити задумане.



