Київ є не лише серцем України, але й містом з тисячолітньою історією, яка зберігає в собі скарби культури, архітектури та природи. Якщо ви плануєте відвідати столицю нашої країни, варто заздалегідь скласти маршрут, щоб не пропустити найвизначніші місця, що залишать незабутні враження.
Які місця у Києві мають популярність та що про них відомо – в матеріалі KyivNews.
Майдан Незалежності
Майдан Незалежності є центральною площею Києва та його історичним осередком. Він є свідком і яскравих святкових заходів, і трагічних подій.
Майдан став відомим не лише завдяки своєму розташуванню та історичній значущості, але й через унікальні архітектурні споруди, що розташовувалися поблизу. У 1912 році там був збудований перший український хмарочос – будинок Гінзбурга. Хоча оригінальна будівля не дійшла до наших днів, її місце зайняв готель “Україна”.
Головною окрасою сучасного Майдану Незалежності є тріумфальна колона заввишки 52 метри, увінчана фігурою “Берегині”, яка символізує незалежність України.
Окремої уваги заслуговує “Нульовий кілометр” – біла мармурова колона, увінчана блакитною земною кулею. Від неї розходяться позначки з відстанями до українських міст і столиць інших держав.
Маріїнський палац
Маріїнський палац – це справжній скарб, сповнений історичних подій і прихованих таємниць. Він розташований за адресою вулиця Михайла Грушевського, 5А, поруч із Маріїнським парком і будівлею Верховної Ради. Палац захоплює погляд своїм витонченим бароковим стилем, що надає йому особливої чарівності.
Історія палацу почалася ще в 1744 році, коли імператриця Єлизавета Петрівна під час візиту до Києва розпорядилася звести Царський палац на території виноградного саду.
Проєктування та будівництво здійснювали архітектори під керівництвом Івана Мічуріна. Основою для створення стали барокові зразки, розроблені архітектором Франческо Бартоломео Растреллі. Палац вийшов унікальним: поєднання кам’яного першого поверху з дерев’яним житловим другим, вишукане оздоблення та багаті інтер’єри сформували атмосферу справжньої величі й розкоші.
Маріїнський палац за свою історію зазнавав численних змін. У 1787 році, перед візитом імператриці Катерини II, генерал-фельдмаршал Румянцев-Задунайський провів реставрацію будівлі, оновивши як інтер’єри, так і зовнішній вигляд. Палац був пофарбований у сіро-блакитні тони з білими ліпними елементами, що збереглися й донині, додаючи споруді елегантності.
Після Жовтневої революції 1917 року Маріїнський палац став центром численних політичних подій. Там розміщувалися штаби, ради та комітети, а також відбувалися розстріли. Під час Другої світової війни будівля зазнала серйозних пошкоджень, але після закінчення війни її відновили. Відтоді палац знову став місцем важливих урочистих заходів та офіційних прийомів.
Золоті ворота
Золоті ворота були головною брамою стародавнього Києва, а нині це пам’ятка оборонної архітектури Русі.
Споруда розташована в центрі міста, в межах Золотоворітського скверу, що оточений такими вулицями: Володимирська, Ярославів Вал, Лисенка, а також Золотоворітським проїздом.
Розглядаючи варіанти цікавих місць для відвідування в Києві, важко оминути цю пам’ятку, яка вперше згадується в літописі “Повість минулих літ”. Відразу після свого будівництва Золоті ворота виконували дві основні функції: слугували оборонною спорудою та парадним в’їздом до міста.
Унікальна пам’ятка є зразком оборонної й сакральної архітектури часів Давньої Русі. Її архітектурний стиль надихнув зведення Троїцької надбрамної церкви в Києво-Печерській лаврі.
Дістатися до Золотих воріт можна на метро, вийшовши на однойменній станції.
Батьківщина-мати
“Батьківщина-мати” – це монумент і одна з найвизначніших пам’яток Києва, яку неодмінно варто відвідати.Споруда вражає своїм масштабом, архітектурною естетикою та глибокою символікою, адже вона уособлює образ захисниці рідної землі.
Загальна висота монумента сягає 102 метрів, що робить його одним із найвищих у світі. Споруду зведено на честь перемоги у Другій світовій війні. На верхівці монумента розташований оглядовий майданчик, звідки відкривається приголомшливий вид на ключові визначні місця Києва.
У 2022-му українці проголосували за заміну герба СРСР, який був встановлений свого часу на щиті монумента, на український тризуб. Наступного року розпочався демонтаж радянського герба й уже в серпні на щиті встановили тризуб.
Монумент розташований неподалік від станцій метро “Арсенальна”, “Печерська” та “Звіринецька”, звідки до “Батьківщини-матері” можна доїхати наземним транспортом.
“Бабин Яр”
Бабин Яр – це місце трагічної історії, яке стало символом одного з найжахливіших злочинів Другої світової війни. Розташований у північно-західній частині міста, яр став місцем масових розстрілів мирного населення у 1941–1943 роках. Лише за два дні, 29-30 вересня 1941 року, там було вбито понад 33 тисячі осіб.
Згодом Бабин Яр перетворився на місце пам’яті для вшанування жертв Голокосту та інших груп, які зазнали переслідувань. Серед них – роми, радянські військовополонені, українські націоналісти та учасники антинацистського підпілля.
Розташування: біля станції метро “Дорогожичі”.
Ботанічний сад імені Гришка
Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка є пам’яткою садово-паркового мистецтва та справжньою зеленою окрасою столиці.
Він привертає увагу відвідувачів у будь-яку пору року. Його величезна територія, що охоплює 130 гектарів, зібрала найкращі ботанічні шедеври з усього світу.
Гості саду можуть насолодитися різноманіттям квітів: навесні розквітають іриси, бузок, нарциси, крокуси, троянди та магнолії. У цей період сад буквально оживає, заполоняючи все навколо яскравими барвами та ароматами.
Літні прогулянки алеями дарують прохолоду й затишок, осінь захоплює багрянцем і теплими відтінками листя, а взимку засніжені алеї створюють атмосферу спокою та гармонії.
До ботсаду можна дійти зі станції метро “Звіринецька”.
Фунікулер
Столичний фунікулер з’єднує історичне Верхнє місто та Поділ. Верхня станція розташована біля Михайлівського золотоверхого монастиря й Міністерства закордонних справ України, а нижня – біля станції метро “Поштова площа”.
Відкриття Київського фунікулера відбулося 7 травня 1905 року. У той час він мав назву ”Михайлівський електричний канатний підйом” через своє розташування. Першими пасажирами цього нового транспорту стали будівельники й механіки, які безпосередньо брали участь у його створенні. Наступного дня після урочистого відкриття фунікулер став доступним для всіх жителів столиці.
На початку своєї роботи вагони фунікулера суттєво відрізнялися від сучасних. Вони мали напіввідкриту конструкцію і могли вміщувати по 70 осіб у кожному.
Хоча шлях на фунікулері досить короткий, він дозволяє легко подолати крутий підйом і при цьому милуватися мальовничими краєвидами та густою зеленню з вікон кабіни.
Музей народної архітектури та побуту в Пирогові
Музей народної архітектури та побуту України розташований на південних окраїнах столиці. Він межує зі старовинним Голосіївським лісом та історичним поселенням Пирогів. Заклад є найбільшим музеєм просто неба в Європі та представляє найповніше етнографічне зібрання України. Його територія охоплює понад 131 гектар.
Розташування музею гармонійно поєднується з природним ландшафтом і мальовничими пейзажами, які доповнюють атмосферу минулих століть. В експозиції представлено автентичні зразки народної архітектури, які датуються періодом з XVI до XX століття. Експонати відтворюють багатство української національної культури та традицій кожного регіону.
Музей було засновано 6 лютого 1969 року з ініціативи активістів та за підтримки Українського товариства з охорони пам’яток історії та культури. Нині цей музей є одним із ключових історико-культурних осередків України. Його діяльність спрямована на вивчення, збереження та популяризацію як матеріальної, так і духовної спадщини українського народу.
Крім того, музей відіграє важливу роль у патріотичному вихованні суспільства. На його території регулярно проводяться різноманітні заходи, які сприяють збереженню історії нашої держави та поширенню знань про її минуле.
Наземним транспортом можна дістатися до музею зокрема від станцій метро “Теремки” та “Іподром”.
Києво-Печерська лавра
Києво-Печерська лавра – унікальна культурна та духовна спадщина, яка належить не лише православному світу, але й внесена до переліку Світової спадщини (ЮНЕСКО).
Заснована у XI столітті ченцем Антонієм, який прибув з гори Афон, та його послідовником Феодосієм, лавра є святинею з численними храмами й будівлями, призначеними для ченців.
Туристи мають можливість безкоштовно відвідати територію монастиря та оглянути окремі церкви. Києво-Печерська лавра по праву вважається головною історичною та духовною пам’яткою столиці України, яку неодмінно слід побачити кожному.
Щоб побачити Лавру, можна доїхати до станцій метро “Арсенальна” чи “Печерська”, а звідти – наземним транспортом.
Парк Вічної Слави
Історія створення Парку Вічної Слави бере свій початок у далекому 1894 році. У той період ця територія була не місцем відпочинку, а звичайним пустирем з огорожею.
Генерал-лейтенант Олексій Аносов, який на той час обіймав посаду коменданта Київської фортеці, вирішив надати цій занедбаній ділянці новий вигляд. Згодом територія перетворилася на парк, який примикав до Спаського бастіону фортеці. Через особливості рельєфу з крутими схилами парк було поділено на дві тераси: верхню та нижню.
Верхня тераса стала окрасою для любителів мальовничих краєвидів. З неї відкривається панорама Києва: золоті бані Києво-Печерської лаври з її дзвіницею, а трохи далі, за бастіонними валами, можна побачити стародавню церкву Спаса на Берестові.
6 листопада 1957-го на території парку було відкрито Меморіал Вічної Слави. Відтоді це місце стало символом пам’яті та шани героям, які віддали своє життя під час Другої світової війни.
У 2008-му в парку розпочали будівництво Меморіального комплексу жертв Голодомору. Цей комплекс присвячений одній із найстрашніших сторінок в історії України.
Парк Вічної Слави також розташований неподалік від метро “Арсенальна”.
